Король помер, хай живе король! Ще не встиг закінчитись XII Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль „Кролевецькі рушники", як вже озвучились плани щодо проведення XIII. (Ти диви, і нумерація, як у якихось Бурбонів). Цього разу вирішено було виходити на міжнародний рівень. Гадаю, що на тому рівні давно вже плачуть, виглядаючи нас зі своїм фестивалем. Хоча зараз, щоб назватися міжнародним, достатньо запросити пару чоловік з Росії, стільки ж з Білорусі, а якщо завітає хтось із Польщі, то впору йменуватися всесвітнім. Але справа не в званні і не в рівні, а трохи в іншому. За дванадцять років, що проводиться цей фестиваль, можна було б вивести на світовий рівень унікальну фабрику художнього ткацтва, яка дійсно єдина в світі. Але для цього необхідні інвестиції, а щоб їх отримати, потрібні кошти на рекламу, як зараз кажуть, на розкрутку. Чому за дванадцять років фестиваль так і не отримав гідної реклами - питання риторичне. Тисячі компаній існують за рахунок подібних фестивалів, організовуючи один захід на рік, і лише Кролевецькому району це не приносить прибутків. Починали весело: до фестивалю готувались кращі творчі сили району, були запрошені сусідні райони, цікаві виконавці з Києва. Радує те, що на тлі київських професіоналів місцеві аматори аж ніяк не губилися і виглядали самобутньо. Хоча якби цей фестиваль проводився влітку і на відкритому майданчику, і глядачів було б більше, і заходи можна було б проводити масштабніші.

Взагалі, фестиваль проходить у кращих традиціях соцреалізму - на голому ентузіазмі, хоча шоу-бізнес давно вже стоїть в перших рядах найприбутковіших видів людської діяльності. Агов, інвестори, де ви? Кролевецькі рушники (не фестиваль, а текстильні вироби) давно вже стали символом України, а єдина у світі фабрика, що їх виробляє, цього року оголошена банкрутом (виходимо на світовий рівень :)). Хоча традиційно в рамках фестивалю проводяться і творчі майстерні, і лабораторії, і майстер-класи, і зустрічі з провідними майстрами народної творчості України. Скоро вже там будуть показувати єдиний примірник кролевецького рушника і розповідати про втрачені традиції. Фестивалимо! А як хочеться приймати на нашій гостинній землі гостей з Європи та Азії, Америки та Австралії. Та хоч з Марсу! І кожному в подарунок дати льняний кролевецький рушник. І як же хочеться написати хвалебну статтю про фестиваль, де кожне навіть пафосне слово було б щирою правдою.

(Дописувач www.krolevets.com)